Українські народні пісні

І ВІДСІВ ГОРА І ВІДТІВ ГОРА
Українська народна пісня

І відсів гора і відтів гора,
Межи горами зіронька зійшла.
Зіронька зійшла, я сів на коня,
Я сів на коня та й конем поплив,
Чим конем поплив, тим подгонив:
— Хто ж тебе, мила, так рано збудив?
— Ніхто не збудив, я сама встала,
Як зоря зійшла, я си вмивала,
Я си вмивала, за тя згадала.
Ти вчора не був, сегодня не був,
Відай ти, мій милий, за мене забув.
— Я вчора не був, я вчора косив.
— Хто ж тобі, мій милий, їсти приносив?
— Сам собі косив, сам їсти носив,
А на полуднє воробця здобив.
Ти мила моя, сідай на коня,
Їхаю в поле до мого двора.
А в моїм дворі два-три покої,
Чверта світлонька для нас обоїх.

Походження та примітки

І ВІДСІВ ГОРА І ВІДТІВ ГОРА.

Запис: Б. Заклинський у селі Жаб’є-Кривопіль, Галичина.

Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк, т. І (Колядки господарю і господині) — «Етнографічний збірник», т. XXXV, Львів, 1914; т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін. ) — «Етнографічний збірник», т. XXXVI, Львів, 1914, стор. 322, ч. 8.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Приспівки до танцю при колядуванні (плясанки)
  • Календарно-обрядові пісні