І жив — не любила,
І умер — не тужила,
Як на лавці лежав,
Було мені трохи жаль,
Як із лавки взяли,
Гірше жалю завдали!
Як до гробу йшла,
То й пританцьовувала,
Як од гробу йшла,
То й вискакувала:
І милого поховала,
І ногою потоптала.
І ніжкою туп-туп —
Сиди мені тут-тут!
Сиди мені в ямі,
Нехай моїй мамі!
Тепер же я рада,
Що зійшлася громада.
Ще й музики найму,
Щоб заграли по йому!
Редькою покадила,
А морквою подзвонила,
Гарбузою поминала,
Я ж з ним таке життя мала!