І по той бік гора, і по сей бік гора,
Поміж тими гіроньками — ясная зоря.
То не ясная зоря, то дівчина моя
Яром, яром да долиною по воду ішла.
А за нею да козак на воронім да кониченьку —
Попід горою у голубому жупаниченьку:
— Дівчино моя,
Напій же коня
З рубленої да криниченьки
Холодної да водиченьки
З повного відра!
— Козаченьку мій,
Не п’є води кінь *
З рубленої да криниченьки
Холодної да водиченьки
З повного відра.