Українські народні пісні

ІДУ Я, СКАЧУ Я ПО ЛЕН, ПО ЛЕН
Українська народна пісня

Іду я, скачу я по лен, по лен,
Там дівча пшеничку поле, поле.

Полола пшеничку та й в бір, та й в бір,
За нею хлопчина, як звір, як звір.

Стулився, згорбився, як лис, як лис,
Дівчину до меджи притис, притис.

— Що ж тобі, дівчино, жалю, жалю,
Што я тот ложечок зламлю, зламлю?

Чересло в борозді скручу, скручу
Я тебе, дівчино, взяти мушу.

Українська народна пісня ІДУ Я, СКАЧУ Я ПО ЛЕН, ПО ЛЕН — ноти
ІДУ Я, СКАЧУ Я ПО ЛЕН, ПО ЛЕН — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

ІДУ Я, СКАЧУ Я ПО ЛЕН, ПО ЛЕН.

Записана на Лемківщині.

«Народні пісні з галицької Лемківщини, тексти й мелодії, зібрав, упорядкував і пояснив Ф. Колесса». — «Етнографічний збірник», т. XXXIX—XL, Львів, 1929, сторінка 344, ч. 299 а (з мелодією).

Варіанти

  • «Галицько-руські народні пісні з мелодіями. Зібрав у селі Ходовичах Іван Колесса. — «Етнографічний збірник», т. XI, Львів, 1901, стор, 48, ч. 12 (мелодія)
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 28—3, одиниця зберігання 49, арк. 169 (запис. М. Бучинського).

В записі М. Бучинського 1868 р. з Станіславщини після четвертого рядка йдуть такі кінцеві:

На тобі, дівчино, колач, колач
Іначе не буде, хоть плач, хоть плач.

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Дівчата і парубки. Залицяння. Кохання
  • Побачення, зустрічі, поцілунки