Ішла дівочка рано в недільку,
Рано в недільку на водиченьку,
На водиченьку у кирниченьку,
Слухат ми, слухат — зозулька кукат.
— Та що ти, мила зозулько, кукаш,
В зеленім гаю весело літаш?
— Ой я літаю та й ізвіщаю,
Што я принесла веселу весну
І праславляю силу небесну.
А ти, дівочко, по гаю ходи,
По гаю ходи і квіток нарви!
І як сих нарвеш, віночок сплети,
Красни віночки домув понеси.
Бо пойдуть до тя в свати молодці,
Будуть видіти твої віночки,
Будуть просити твоєї ручки.
Із тих вибери собі милого,
Котрий промовить до серця твого.
Із тим ти будеш весело жити,
Весело жити й богу служити.