Ішов козак потайком (Двічі)
До дівчини, серденька, вечірком. (Двічі)

Ой дівчино, відчини, (Двічі)
Своє-моє серденько звесели! (Двічі)

Ой не буду відчинять, (Двічі)
Бо ти будеш, серденько, жартувать. (Двічі)

— Ой не буду, не буду, (Двічі)
Пожартую трошечки та й піду. (Двічі)

Жартували до зорі, (Двічі)
Поки стало виднесенько надворі. (Двічі)

— Ой козаче, утікай (Двічі)
Та й на мене славоньки не пускай! (Двічі)

Ой дівчино, шумить гай, (Двічі)
Кого любиш, серденько, забувай! (Двічі)

Нехай шумить, хай гуде, (Двічі)
Кого люблю змалечку, мій буде! (Двічі)