Українські народні пісні

ІШОВ СТЕФАНИК ГУСЛІ РУБАТИ
Українська народна пісня

Ішов Стефаник гуслі рубати.

Приспів:

Не в нашім, не в нашім краю,
А й у волоськім Дунаю,
Гуслі урубав, перcтик порубав.

Завий ми, мамко, мій мизирничок.
Мамка завила, не загоїла.
Ішов Стефаник гуслі рубати,
Гуслі урубав, перcтик порубав.
— Завий ми, няньку, мій мизирничок.
Нянько завив, не загоїв.
Ішов Стефаник гуслі рубати,
Гуслі урубав, перетик порубав.
— Завий ми, сестро, мій мизирничок.
Сестра завила, не загоїла.
Ішов Стефаник гуслі рубати,
Гуслі урубав, перетик порубав.
— Завий ми, мила, мій мизирничок.
Мила завила і загоїла.

Походження та примітки

ІШОВ СТЕФАНИК ГУСЛІ РУБАТИ.

Запис: В. Круп’янська у селі Білки, Закарпаття.

Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР, фонд 14—5, одиниця зберігання 50, аркуш 108.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Найкраща допомога молодцеві — від милої, найважливіше слово — милої
  • Колядки та щедрівки парубкові
  • Календарно-обрядові пісні