Їде Харко із Туреччини,
Їде та й співає;
Гей, як приїхав та до куреня, —
Аж коней немає.
«Гей, козаки, превражії сини,
Що ви наробили?
Повен курінь козаків набито. —
Коней погубили!
Сідлай, Гнатко, та сідлай, братко,
Коня та й не гайся,
Як приїдеш до річки Синюхи, —
Броду не питайся».
Як став Гнатко, як став братко
До Синюхи доїжджати,
Стали його ляхи, превражії сини,
Градом обсипати.
Як став Гнатко, як став братко
Та на той бік підпливати,
Гей, стали ляхи, превражії сини,
Звірем утікати.