Їхав козак з України (Двічі)
Від коханої дівчини

Пустив коня на долину, (Двічі)
Сам ліг спати на годину.

Спить годину, спить другую, (Двічі)
Ще й третюю щасливую.

Ой як вийшла чорна хмара, (Двічі)
Десь взялася дівка вбрана.

Та й вирвала травиченьку, (Двічі)
Та й вдарила по личеньку.

— Вставай, козак, годі спати, (Двічі)
Бо йдуть турки воювати.

Бо йдуть турки з татарами, (Двічі)
Візьмуть коня з кантарами.

Візьмуть коня ще й сідельце, (Двічі)
Тебе заб’ють, моє серце.

Коня візьмуть — другий буде, (Двічі)
Тебе заб’ють — то жаль буде