Їхав Михасьо й а з гір до Німець.

Приспів:

Дунаєм, Дунаєм морем,
Михасю, зорі ясної.
Не сам я, не сам я, молод,
В темнім лісочку
Загину.

Здибали єго три розбійники:
— Ой чи маєш з роду батенька?
— В мене батенько, як місяченько.
Їхав Михасьо й а з гір до Німець.
Здибали єго три розбійники:
— Ой чи маєш ти з роду матінку?
— В мене матінка, яко ластівка.
Їхав Михасьо й а з гір до Німець.
Здибали єго три розбійники:
— Чи маєш ти рідного братчика?
— В мене братчик, як горобчик.
Їхав Михасьо й а з гір до Німець.
Здибали єго три розбійники:
— Ой чи маєш ти рідну сестричку?
— В мене сестричка, яко зірничка.
Їхав Михасьо й а з гір до Німець.
Здибали єго три розбійники:
— Ой чи маєш ти рідну миленьку?
— Маю миленьку чорнобривеньку.
(В мене) миленька, як голубонька.