А в городі чорнобіль кругом хати стелиться.
Десь поїхав милий мій в інше село жениться. (Двічі)

— Запрагай, брате, коня воронейкого,
Та й поїдем доганяти мого миленького. (Двічі)

Приїжаем в те село — щось мені невесело.
Входим на подвір’ячко — в милого весіллячко. (Двічі)

— Ой дівчино Галочко, що до нас наїхало:
І моя родинонька ще й вірна дружинонька. (Двічі)

Ти, дівчино Галочко, неси мед-горілочку,
Неси мед-горілочку, вгощай мою жіночку. (Двічі)

А дівчина Галочка на стіл похилилася,
На стіл похилилася, тяжко зажурилася. (Двічі)

— Ти, дівчино Галочко, оставайся дівкою,
А я іду додому зі своєю жінкою. (Двічі)

А в городі чорнобіль, біля нього квіточка.
— Чом ти, милий, не сказав, що в тебе є жіночка? (Двічі)