А в Дністрі, в Дністрі та в перевозі,
Там перевозить ґречная панна,
Ґречная панна, панна Маруся.
Ой приходить д’ній сімсот молодців,
Сімсот молодців, самих вибранців
Самих вибранців, ой русовичів:
— Май бог, помагай бог, ґречная панна!
— А бодай здоров, ґречні молодці!
— Просимо тебе, ґречная панно,
Ґречная панно, панно Марусе,
Панно Марусе, перевези нас!
— Не перевезу, не маю часу.
Тепер ми братчик з війни приїхав,
Та привіз ми три даруночки,
Три даруночки — три радосточки:
Одну ми радість — срібний перстенець,
Другу ми радість — пав’яний вінець,
Третю ми радість — золотий шаєць.
Срібний перстенець пальчики ломить,
Пав’яний вінець головку клонить,
Золотий шаєць слід замітає.
Ввійду до сіней — сіни сіяють,
Ввійду до ізби — пани повстають,
Пани повстають, панну вітають.
Панну вітають, шапки здіймають,
Шапки здіймають, низько кланяють,
Низько кланяють та й промовляють:
Ой один каже — Чи се попівна?
А другий каже: — Чи се царівна?
А Семен каже: — Се моя дочка,
Се моя дочка, як ягодочка,
Як ягодочка, ґречная панночка,
Ґречная панночка як Марусечка.