Українські народні пісні

А В НАШОГО ХАРКА, А СОТНИКА-БАТЬКА

(Пісня про Харка і пана Паволоцького)

А в нашого Харка, а сотника-батька.
Увесь двір на помості.
Гей, пише, пише а пан Паволоцький:
«Та прибудь, Харку, в гості!»
Гей, як став Харко, а сотничок-батько,
Та із дому виїжджати,
А за ним його ненька старенька
З хлібом-сіллю проводжати:
«Ой не їдь, Харку, Ой не їдь, Харку,
Бо то проклята зрада;
Краще б ти в замку був з козаками,
То я б тому була рада».
Ой тим же він собі та й поїхав,
Гей, що дуже горілки впився;
За ним, за ним його козаченьки:
«Ой стій, батьку, не журися!»
«Ой як же мені, панове-молодці,
Як же мені не журиться,
А що підо мною кінь буланенький
Та почав становиться».
Гей, скоро Харко, а сотничок-батько,
Та й у двір уїжджає,
Гей, зараз йому а пан Паволоцький
Чару меду висилає.
Гей, ой як Харко, а сотничок-батько,
Того меду напився,
Гей, зараз Харко, а сотничок-батько,
На коника похилився.
«Гей, бодай тобі, а пан Паволоцький,
Та три літі боліти,
Що ти посиротив молодую жінку
Та маленькії діти!»
Гей, ой як крикнув а пан Паволоцький
Та на свої гайдуки:
«Гей, візьміть Харка, а сотничка-батька,
Зв’яжіть йому назад руки
Та ведіть його аж до Шамраївки,
Там завдайте йому муки!
Гей, зав’яжіть Харку, а сотничку-батьку,
Та китайкою очі,
Гей, ведіть його та до Шамраївки
Та темненької ночі!»
Ой заржав же кінь буланенький,
Та стоячи біля пекарні,
Гей, ой залили а сотничка Харка
В Шамраївці у кайдани.
«Гей, дайте мені, панове-молодці,
А хоч голочку в руки,
Чи не одіб’юсь я од превражих ляхів,
Од великої муки!
Гей, дайте мені, панове-молодці,
Хоч водиці напиться,
Чи не допоможе а мені син божий
Хоч на світ подивиться!»
Гей, як заржав же кінь буланенький,
Та стоячи на помості,
Вже стратили Харка та і заховали
Десь у зеленому хворості.
Гей, а у того пана лементаря
За плечима ще й рушниця,
А за ним ходить сотничка Харчиха,
Бідна, нещасна вдовиця.
Гей, бодай тобі, пане лементарю,
В світі три літі боліти,
Що посиротив бідну Харчиху
І маленькі з нею діти!
Гей, росте, росте червона калина
Та й похилила віти,
Ох, і зостається сотничка Харчиха
Ще й маленькії діти.

Походження та примітки

А В НАШОГО ХАРКА, А СОТНИКА-БАТЬКА (Пісня про Харка і пана Паволоцького).

Записано в 20-х роках XX ст. від селянина Харченка з с. Шамраївка, Велико-Половецького району, Київської обл.; виконавець перейняв цю пісню від свого батька.

Пісня оспівує відомого ватажка повстанських гайдамацьких загонів середини XVIII ст. — Харка, підступно вбитого польським паном в с. Шамраївка в 1766 р.

Джерело

Тематичні розділи

  • Історичні пісні
  • Боротьба проти соціального гніту і іноземних загарбників у другій половині XVII та у XVIII столітті