А в неділю рано, рано-пораненько,
Ще й сонечко та й не сходить,
Гей, смутний, смутний,
Гей, смутний, невеселий
Чогось наш отаман ходить.

Гей, смутний, смутний,
Смутний, невеселий
Чогось наш отаман ходить.
Гей, другі сутки, гей, та вже дві години
Як до хлопців не говорить.

Як на треті сутки стало повертати,
Став отаман промовляти:
— Гей, уставайте,
Гей, ой ви, миле браття,
Та новії вози мажте.

Гей, та новії вози мажте,
Сірі воли упрягайте,
Гей, та й поїдем,
Гей, ой ви, миле браття,
На озеро солі брати.

Йдуть вони шляхом, шляхом-дорогою,
Новії вози грають,
Гей, нові вози,
Гей, нові вози грають,
Сірі воли ремиґають.

Гей, не доїжджа к широкому гаю,
До зеленої діброви,
Гей, ой там будем,
Гей, нічку ночувати,
Сірі воли попасати.

Ой із-під гаю, з-під темного лісу
Розбійничок виїжджає,
Гей, виїжджає,
Гей, сивим конем грає,
До табуна навертає.

Гей, ой виходить проклятий Мазепа:
— А здорові ви, мурзаки!
Ой скажіть, скажіть,
Гей, ви, мурзаки,
Котрий у вас отаман старший?

Гей, а узяли на нього вказали:
— Гавриленко молоденький.
Гей, попереду,
Гей, сірі воли гонить —
То то наш отаман старший.

Гей, переймає проклятий Мазепа
Гавриленка копієм в груди.
А йому копій
В грудях ізігнувся,
Гавриленко усміхнувся.

— Ой заберіть-но, ох ви, миле браття,
Та важкії дрюки в руки,
Гей, та не даймось,
Гей, ох ви, миле браття,
Та взятися у руки.

Гей, ох що ж бо ви, ох ви, миле браття,
Що бо ви наробили?
Гей, що би мене,
Гей, Гавриленка,
На ввесь світ прославили.

Гей, що ви мене, гей, Гавриленка,
На ввесь світ прославили,
Гей, що мені лиш,
Гей, вісімнадцять років,
А ви мене прославили.