А в чистім полі, близько дороги,
Оре(т) ми плужок четвірничкою,

Приспів:

Жич, боже, на рік шестірничкою!

А все волове, все половії,
На них роженьки все золотії.
А воловоди все шовковії,
На них ярма все тисовії,
На них снісочки все кедровії,
А занісочки все мідянії.
— Оріть же, синки, а здовга нивки,
А здовга нивки а здрібна скибки.
Ой посіємо яру пшеницю,
Та вродить же ся що стебло сребро,
Що стебло сребро, золотий колос.
Зберемо женці дівки-панянки,
А носільнички хлопці-молодці,
А в’язальнички середні люде,
А пораднички старії люде.
Накладемо ж кіп, як на небі звізд,
Стане господар межи копами,
Як ясен місяць межи звіздами.
Зберемо вози на три обози,
Звезем пшеницю в господарське гумно
І складемо ж ї а в три стирточки,
А в три стирточки, а в три рядочки.
Ой іскладемо а в спід широко,
А в спід широко, а в верх високо
Та завершимо сив соколоньком.
Сив сокіл сидить, далеко видить,
Ой видить же він чистоє поле,
Чистоє поле, синьоє море.

А в чистім полі, близько дороги
Стояли намети білі, шовкові,
А в тих наметах все громадове,
Радоньку радять, коби врадити:
— Ой не справляймо на жони шуби,
На жони шуби, на дочки злото,
Але справляймо мідяні човна,
Мідяні човна, срібнії весла
Та пускаймося края Дуная,
Края Дуная, за тихий Дунай.
Чуємо ж ми там доброго пана,
Доброго пана та пана Петра,
Що платить добре за заслугоньку.
Ой дає на рік по сто червоних,
По коникові по вороному,
По жупанові китаєвому,
По ясній стрілці, по хорошій дівці.