А вже вечір вечоріє, сонечко низіє,
Баба діда обмиває, а дід молодіє.

Баба діда обмиває солодким медочком,
Дала баба дідусеві біленьку сорочку.

Баба діда обмиває зимною водою,
Посилає баба діда в студню за водою.

Ой коли б не ті стежини, не ті перелази,
Принюс би я тобі води хоч зо штири рази.

Іде баба за водою, щоб ся умивала,
А дід бабу штурнув ззаду — баба в воду впала!

Слава тобі, Ісусику, і Ти, Божа Матко,
А жес мі ся утопила ти, шкарадна бабско!

Іде дідо дорогою, тай в долоні ріже, ріже!
Обернувся дід, а ззаду баба з води лізе!

Ратуй мене, дідусику, не йди до другої,
Бо у мене таке серце, як і в молодої.