— А вже вечір, вже повечоріло,
Вже моє серденько повеселіло.
Ой уже вечір, вечір близенько,
Прийди до мене, моє серденько!
Ой прийди, прийди, да не буде кривди,
Хіба тоді кривда буде, як мене не буде.
Ой прийди, прийди, дорогий кришталю,
Серденько, рибонько, да не буде жалю.
Ой прийди, прийди, а я намалюю
На тій же стіні, де сидіти маю,
На тих же п’ялечках, де вишивати,
А на тій кроваті, де спочивати.
— Ох як я прийду, да тебе не застану,
Згорну рученьки да й нежив я стану.