А за нашом заградочком
Ясне сонце світит,
Всіяла там моя мила (Двічі)
Вселенкеє зіля.

Засіява, заграбава,
Біла ружа зишла,
Тай сама мі моя мила (Двічі)
До касарні пришва.

А за нашом заградочком
Ясне сонце світит,
А ти в войску, моє серце, (Двічі)
Нихто тя не видит.

Сонце сходит і заходит,
Житя проминає,
Ци ти скоро ся повернеш, (Двічі)
Мамичка питає.

Дам ти ружу біленькую,
Штом єй поливала,
Дам і руку вірнесеньку, (Двічі)
Буду з войска ждава.