А там вночі опівночі,
Ще кури не піли, (2)
Понад наші воротонька
Деркачі летіли (2)
На мід, горілочку; (2)
Засватали, засватали
Михайлову дочку. (2)
Вона з ними їла, пила,
Та не говорила. (2)
Вони собі погадали,
Що дочка зрадлива. (2)
Вийшли вони на гороньку
Радити радоньку: (2)
«Заженімо сиві воли
В її шальвійоньку». (2)
Ох, як вийшла стара мати,
Взяла нарікати: (2)
— Витоптали шальвійоньку,
Буду позивати. (2)
— Не нарікай, стара мати,
На нашого сина, (2)
Заплати нам за горівку,
Що дочка напила. (2)