Українські народні пісні

А ЦИ ТО Я НЕ ҐАЗДИНЯ
Українська народна пісня

А ци то я не ґаздиня,
Што-м фраїра погостила?

В понеділок заправила,
А в вівторок замісила.

У середу запалала,
А у четвер посаджала.

В п’ятницю я винимала,
А в суботу на стіл клала.

У неділю прийшов милий,
Ци ся вдарив хлібець білий.

Такий ся мі хлібець вдарив,
Попід скору коцур шмарив.

Іщи хвостик закачурив,
А скорхи ся не дотулив.

Походження та примітки

А ЦИ ТО Я НЕ ҐАЗДИНЯ. Б.

Запис. в селі Ольха Пряшівського краю.

«Співаночки мої. Зібрав Ф. Лазорик», Словацьке видавництво художньої літератури, 1956, сторінка 298.

Варіанти

  • Б. Гринченко, Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях, т. III, Чернигов, 1899, сторінка 660, ч. 1601
  • «Пісні Явдохи Зуїхи. Запис. Гнат Танцюра. Упорядкування, передмова та примітки В. А. Юзвенко, М. Т. Яценко, редакція та упорядкування нотних матеріалів 3. І. Василенко. Відповідальний редактор О. І. Дей», К., 1965, сторінка 453.

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Дівчата і парубки. Залицяння. Кохання
  • Ліниві, безгосподарні дівчата