Біда мені, люди, що я не жонатий;
Як же далі жити буду в нетопленій хаті?

Чи де йду, чи їду — там сміху багато:
Одні кличуть мене «діду», інші дражнять «тату».

Випив раз чарчину, сміливий зробився:
Подивився на Марину — відразу влюбився.

А вона питати почала з охоти,
Чи я вмію цілувати і дрова колоти?

Як у нашім клубі музика заграла,
Взяла мене танцювати — кохання пропало.

Навчусь танцювати і колоти дрова,
Оженюся, добрі люди, клянусь, чесне слово!