Кожен вечір дожидаю, —
Вийдеш ти чи ні?
Кожен вечір виглядаю
У далечині.

Бачу: в білому убранні
Край твоїх воріт
Хтось в неясному смерканні
Все стоїть, стоїть.

Чи не ти мене чекаєш
В сумі самоти?
Я лечу і повертаю —
Ні, не ти, не ти...

Край воріт сумна і мила,
В білому вбранні
Жде мене берізка біла
У самотині.

Скільки раз імла вечірня
Маяла крильми,
Скільки раз берізка вірна
Виглядала з тьми!

Ти ж десь довго загулялась,
Не вернулась в дім...
Ти берізкою зосталась
В спогаді моїм.