Била жінка мужика, пішла позивати;
Присудили мужику жінку попрохати.

Сидить жінка на припічку, ніжки підобгавши;
Стоїть мужик у порога, шапочку ізнявши:
Сидить жінка на припічку, ніжки підобгавши;
Стоїть мужик у порога, шапочку ізнявши:

— Прости мене, моя мила, що ти мене била:
Куплю тобі гарнець меду, коновочку пива.

— Ой од пива болить спина, од меду голова;
Купи мені горілочки, щоб була здорова.
— Ой од пива болить спина, од меду голова;
Купи мені горілочки, щоб була здорова.

Да ще мужичище вчини мою волю:
Поскачи ти гайдука да передо мною!

Кричить мужичище, взявшись за бочище:
— Гойя, гойя, моя мила, — от і гайдучище!
Кричить мужичище, взявшись за бочище:
— Гойя, гойя, моя мила, — от і гайдучище!

Не дивіться, панове, що жінка вчинила,
Що свойого мужика гайдука навчила!

Бо вже така пора прийшла, що ще й не бувало:
Який дідько не поб’є, то й пиши пропало!
Бо вже така пора прийшла, що ще й не бувало:
Який дідько не поб’є, то й пиши пропало!

Била жінка мужика *,
Пішла позивати.

Присудили мужикові
Ще й жінку прохати.

Сидить жінка на припічку
Ще й ноги загнувши,

Стоїть мужик у порога
Ще й шапочку знявши:

— Прости мене, моя мила,
Що ти мене била,

Куплю тобі кварту меду,
Коновочку пива.

— А від пива болить спина,
А від меду голова,

Купи мені горілочки,
Щоб здорова я була.