Українські народні пісні

БУВАЙТЕ ЗДОРОВІ, ШЛЯХИ ТА ДОРОГИ
Українська народна пісня

Бувайте здорові, шляхи та дороги,
Ой де походили мої білі ноги...

Ой де я ходила, ходити не буду,
Кого я любила, любити не буду...

А вже ж не ходити ранком попід замком,
А вже ж не стояти з козаком-коханком...

А вже й не ходити, куди я ходила,
А вже ж не любити, кого я любила.

А вже ж не ходити в ліски по горішки,
А вже ж минулися дівоцькії смішки.

Бувайте здорові, тутейшії люде!
Прошу споминати, як мене не буде.

Споминайте ж мене добрими словами, —
Не було ж дівчини, як я, межи вами.

Споминайте ж мене добрими словами...
Де ж той хлопець дівся з чорними бровами?

Чи єго убито, чи в полон зайнято,
Що єго не видно ні в будень, ні в свято?

Чи він у шинкарки горілки напився,
Чи вовки заїли, чи в Дунай втопився?

Си б [коли б] єго убито, то б луги зов’яли,
Си б він на базарі, то б музики грали.

Си б він на базарі, то б музики грали,
Си б він у шинкарки, то б бряжчали шклянки.

Си б вовки заїли, то б луги шуміли,
А си б утопився, то б Дунай розлився...

Поїхав, поїхав, ніде не видати...
На жовтім пісочку два слідочки знати.

Ой один слідочок — коня вороного,
А другий слідочок — миленького мого.

Піду я в лісочок, зірву я листочок Та піду накрию милого слідочок,

Щоб по тому сліду люди не ходили,
Щоб мого милого інші не любили.

Щоб по тім слідочку пташки не літали,
Щоб мого милого інші не кохали.

А я, молоденька, садочком пройдуся,
Садочком пройдуся, з слідочком зійдуся.

Садочком пройдуся, з слідочком зійдуся,
На слідочок гляну — слізьми обіллюся.

Ой ти ж, мій милий, ти ж мій чорнобривий,
Який твій слідочок тепер мені милий!

Поїхав, поїхав понад берегами,
А я зосталася поміж ворогами.

Поїхав, поїхав, бодай на зламання!
Щоб голову зломив за моє кохання!

Налетіли гуси з далекого краю...
Пождіте, гусоньки, я вас запитаю!

Пождіте, гусоньки, я вас запитаю, —
Чи не з того краю, де милого маю.

Ой чи він запився, а чи закохався,
Що листу не пише й сам не покланявся?

— Ой він не запився і не закохався, —
З великого жалю в чужий край забрався.*

* Співається ще так:

— Де ми не літали, де ми не бували,
А твого милого нігде не видали.

— Бодай же ви, гуси, із пір’ям пропали,
Як ми любилися, тепер перестали.

Як ми любилися, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.

Як ми любилися, як малії діти,
Тепер розійшлися по білому світі.

Як ми любилися, як зерно в горісі,
Тепер розійшлися, як туман по лісі.

Сиві гуси, сиві, тільки одна глива...
А всі мають долю, лиш я нещаслива.

Українська народна пісня БУВАЙТЕ ЗДОРОВІ, ШЛЯХИ ТА ДОРОГИ — ноти
БУВАЙТЕ ЗДОРОВІ, ШЛЯХИ ТА ДОРОГИ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

село Скулин Ковельського повіту

Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 318 — 320.