Бувай, ниво, здорова,
Я тебе поборола.
Хвалилася нива
— Сто кіп жита зродила,
І ще ся похвалила,
На віночок причинила.
Ой ниво, нивонько,
Верни мою силоньку.
Поверни мою силу
На другую ниву.
Котиться вінок гладко,
Як червоне ябко,
Битою дорогою
— До господаря до покою,
З хати до стодоли,
З стодоли до комори,
А з комори на нивоньку
В щасливую годиноньку.
Замітайте нам двори,
Застеляйте нам столи,
Застеляйте обруси
— Най ся вінок не трусить.
Наш вінок не з полови,
Коштує сто червоних.
Нема господаря вдома,
Поїхав до Львова,
Червоного міняти,
Вінка купувати.
Як ви його не викупите,
То будем молотить,
Мед і вино пить.
Господиня думає,
Вечерю ладнає.
Нам вечеря не мила,
Нас нива стомила.
Господар завстидався
І на гору сховався.
Господиня охоча,
Варить пироги з клоччя.
Ви, господарі, злізайте,
Самі пироги з’їдайте.