Була я на толоці —
Мої очі да на тім боці.
Не сварися, мамко моя,
Хоч я прийду да й опівночі:
(Ой прийшла я да й опівночі)
Да в сінечки похилилась.
Питається да мій батенько:
— Чи ти, доню, не забилась?
Підхоплює да мій батенько
Пуховою да подушкою,
А мій милий, чорнобривий
Да ремінною да попружкою.
Підхоплює мене мати
Пуховою да периною,
А мій милий, чорнобривий
Похилою да дубиною.
— Не бий мене, мій миленький,
Похилою да дубиною,
Да бий мене, мій миленький,
Да білою да березою,
Щоб я знала й пам’ятала
І п’яною, і тверезою.