В губокій долині звізда засвітила,
Де Пречиста Діва Мати сина породила. (Двічі)

Не в царських палатах, а поміж бидляти
У пустині у яскині, треба вшитким знати. (Двічі)

Як го породила, так йому співала:
«Люляй, люляй, мій Синочку, а я буду спала». (Двічі)

Що то Бога Христа Марія Пречиста
І родила, і кормила Його, як невіста. (Двічі)

На руках тримала і йому співала,
Всемогутнім своїм Творцем Його називала. (Двічі)

Гварит: «Люляй Сину, буд зо мнов без впину,
Коли взяв єс собі мене за матір єдину». (Двічі)

Повіч, Правосуде, де хто з вірних буде.
Най зо мною пред Тобою станут усі люде. (Двічі)

Тобі ся молити, і Тебе просити,
Жебис дав нам в своїм царстві вовік-віків жити. (Двічі)