В місяці іюлі випала пороша,
Тим дід бабу полюбив, що баба хороша! (Двічі)

Взяв дід бабу за рученьку та й повів в садочок:
— Сідай отут, моя бабко, маковий цвіточок! (Двічі)

Взяв дід бабу за рученьку та й повів в світлицю,
Поважає старий бабу, як би й молодицю! (Двічі)

Взяв дід бабу за рученьку, став пильно дивиться,
Приглядався бабі в зуби, аж баба й не годиться! (2

Взяв дід бабу за рученьку та й повів до броду,
Взвівши ж її на місточок, зопхнув к дідьку в воду! (Двічі)

— Отут, бабко моя мила, в гріхах своїх кайся,
Тут водиця холодненька, трошки покупайся! (Двічі)

Стала баба винурять, а дід зверху києм,
Дотіль баба булькотала, покіль не пропала! (Двічі)