В моєму саду айстри білі
Схилили голівки свої,
В моєму серці гаснуть сили —
Чужою стала я тобі.

Як садила айстри білі,
То ти поміг полити їх,
З тих пір я в’яну від кохання,
З тих пір душа моя болить.

Як ти проходив моїм садом —
Я задивлялась на твій стан,
Довго стояла під вербою,
Поки вечірній впав туман.