В нашім саді явір посаджений,
Співат на нім пташок премилений.
Слухай, дівча, як тот пташок співат,
Же з любови ниґда нич не биват.

Похилився явір на калину,
Слухай, мила, такую новину,
Же з кохання добрі не биває,
Як хто кого вірно не кохає.

Мі ворожка так поворожила,
Же мя буде дівчина любила,
Же не буду за ньов видів світа,
Аж минутся мої млоди літа.

Під облачком явір зеленіє,
Посмотр, мила, як тот вітер віє.
Може вирвац його з коренями!
Моя мила, што то буде з нами.