В саду вишневім коло хати
Стояла пара молода.
Він їй пісню грав на гітарі,
А соловейко щебетав.

Мила до нього нахилилась,
Ще й праву ручку подала.
І тихо, тихо шепче йому:
— Ти милий мій, а я твоя.

Милий відкинув свою гітару,
Стрункий він стан її обняв.
А соловейко десь на калині
Чарівну пісню щебетав.

Шуміли верби, дуби і клени,
Шуміла в лузі калина.
— Прощай, прощай, мій милий друже,
Тебе хай інша пригорта.