Українські народні пісні

В ТЕМНІМ ЛІСІ НА КАМЕНИ
Українська народна пісня

В темнім лісі на камени
Лежить жовняр поранений.
Темна нічка зимненькая,
Мати ж моя рідненькая.
Мати ж моя рідномила,
Нащо мене породила?
Умираю, ревно плачу,
Що при смерти вас не бачу:
В темнім лісі ні хатини,
Ані жінки, ні родини.
Нема кому заплакати,
Рани ж мої завивати.
Лишень сумно вітер грає,
Орел збоку заглядає:
Хоче й очі видзьобати,
Кости ж мої розтягати.
Ой ти, орле сизокрилий,
Ти, мій брате рідномилий,
Принеси сю вістку мою
Та й прощай рідню мою, —
Брата, сестру, мать стареньку,
Та й вдовицю молоденьку,
Та й дрібненькі сиротята,
Що не мають свого тата.
Летить орел сизокрилий,
Каже: «Батьку рідномилий,
Не вернеться твій синочок,
Лишив дрібних сиріточок».

Походження та примітки

Рекрутські та солдатські пісні. К., 1974., с. 505-506 (Івано-Франківська обл., 1968 р.).