В Цареграді,
На риночку,
Та п’є Байда
Мед-горілочку.
Та п’є Байда
Мед-горілочку.

Ой п’є Байда
Мед-горілочку,
Та не день, не нічку,
Та не годиночку.
Та не день, не нічку,
Та не годиночку.

Прийшов до нього
Цар турецький:
«Що ж ти робиш, Байдо,
Байдо молодецький?
Що ж ти робиш, Байдо,
Байдо молодецький?

Покинь, Байдо,
Та байдикувати,
Сватай мою дочку
Та йди царювати!.
Сватай мою дочку
Та йди царювати!».

«Твоя дочка — поганая,
Вся турецька віра —
Віра проклятая!.
Вся турецька віра —
Віра проклятая!».

Ой як крикне
Цар турецький
Та на свої слуги,
Слуги молодецькі:
Та на свої слуги,
Слуги молодецькі:

«Візьміть Байду,
Ізв’яжіте,
Та за ребро гаком,
Гаком зачепіте!.
Та за ребро гаком,
Гаком зачепіте!».

Висить Байда
На дубочку,
Та не день, не нічку,
Та не годиночку.
Та не день, не нічку,
Та не годиночку.

Прийшов до нього
Та сам цар турецький:
«Що ж ти бачиш, Байдо,
Байдо молодецький?.
Що ж ти бачиш, Байдо,
Байдо молодецький?».

«Бачу, царю,
Два дубочки,
А на тих дубочках
Сидять голубочки.
А на тих дубочках
Сидять голубочки.

Дозволь, царю,
Лука взяти,
Тобі на вечерю
Голубочка зняти!
Тобі на вечерю
Голубочка зняти!»

Ой як стрельнув
Байда з лука —
Та вцілив царю
Поміж самі вуха,
Та вцілив царю
Поміж самі вуха,

А царицю—
В потилицю,
Його доньку —
В головоньку.
Його доньку —
В головоньку.

«Було б тобі знати,
Як Байду карати,
Оце ж тобі, царю,
За Байдину кару!
Оце ж тобі, царю,
За Байдину кару!

Вам, поганим,
В сирій землі гнити,
Байді молодому
Мед-горілку пити!
Байді молодому
Мед-горілку пити!»