В чистім полю криж мальований,
На тому крижу зозуля рябая,
Раненько встала, защебетала,
Славного пана да й попугала:
— Устань раненько, умийся біленько!
Ой пойди собі до нової стайні,
Ой вибери собі кони вороного,
Ой поїдь собі в чистеє поле!
В чистім полі ратаї твоє,
Ратаї твоє всьо молодиє,
Волики твоє всьо половиє,
Яремця твоє всьо буковиє,
Ой сохи твоє да й золотиє,
Сошнички твоє всьо мідзяниє,
Подвої твоє всьо дротяниє,
Полиці твоє всьо срібраниє,
Поводки твоє всьо шовковиє!