Великая вода, глибокая лужа,
Нагнівалася да мила на мужа,
Злізла на піч, да замести недужа.
— Встань, мила, привіз тобі пива.
— Не встану, милий, бо лежу ледве жива.
— Встань, мила, привіз тобі меду.
— Не встану, милий, головки не зведу.
— Встань, мила, привіз я горілки.
— Не встану, милий, шукай собі дівки.
— Встань, мила, привіз я дубину,
Привіз я дубину да на милої спину.
— Дяка тобі, милий, за твою дубину
— Вигнав з мене дівоцьку зноровину:
Не болять у мене ні руки, ні кості,
Іно лежу з великої злості.