Верховино, світку ти наш!
Гей, як у тебе тут мило!
Як ігри вод, плине ту час,
Свобідно, шумно, весело.

Ой немає краю, краю
Над ту Верховину!
Коби мені тут побути
Хоч одну годину!
Ой немає краю, краю
Над ту Верховину!
Коби мені тут побути
Хоч одну годину!

З верха на верх, а з бору в бір
З легкою в серці думкою,
В чересі крис, в руках топір,
Буяє леґінь тобою.

Єсть у мене топір, топір,
Ще й кована бляшка,
Не боюся того німця,
Ані того ляшка!
Єсть у мене топір, топір,
Ще й кована бляшка,
Не боюся того німця,
Ані того ляшка!

Ей, що ми там Поділля край!
Нам полонина — Поділля,
А бори — степ, ялиця — май,
А звіра голос — весілля!

Черемоше, Черемоше,
Бистра твоя вода!
Дівчинонька хорошая,
Гарна твоя врода!
Черемоше, Черемоше,
Бистра твоя вода!
Дівчинонька хорошая,
Гарна твоя врода!

2. З верха на верх, а з бору в бір
З легкою в серцю думкою,
В чересі кріс, в руках топір,
Буяє леґінь тобою.
Черемоше, Черемоше, чиста твоя вода,
Дівчинонько з верховини, гарна твоя врода!

3. Літом цілим, би ніч, би день,
Хлопці буяють тут наші;
Свобідна тут вода, огень,
Достатком хліба і паші.
Задудніли сіромахи, в полонині чути,
Як же ж тебе, Верховино, тяжко позабути!

4. Там пан не клав ланцухом меж,
Чужий не станув стопою,
Буйная тут землі одеж,
Плекана піснев-росою.
Ой піду я межи гори, межи тії бойки,
Там музика дрібно грає, скачуть полегойки.

5. Що мені там Поділля край?
Нам полонина Поділлє!
А бори — степ, ялиця — гай,
А звіря голос — весілє.
А я теє дівча люблю, що біле, як гуся,
Воно мене поцілує, тілько обернуся!

6. Не вабить нас баришів лесть;
Коби лиш порох та цівка,
У бога світ, у людей честь
Та овець турма й сопівка.
Вже нам більше не задзвонять дзвони Коломиї,
Вже нас більше не погонять зо стричком на шиї.

7. Та коби сплив по водах лід
І медвідь шибнув лісами,
Завіяв юг, заграв Бескид,
Черемош гукнув скалами.
Ой на Кути дороженька, на Кути, на Кути,
Бувай, любко, здоровенька, бо іду в рекрути!

8. То ми то час, то ми то піснь,
Молодче, нуже в розтвори!
Овечці змий з кучерів пліснь,
І далі, далі на гори!
Ой дівчино, дівчинонько, така-сь ми миленька,
Як у літі при роботі вода студененька.

9. Там-то гуде трембіти звук,
Щебече любо сопівка,
Прийде медвідь, то з моїх рук
В пасть єму плюне та цівка.
Як зашумить коломийка, ватаг загуляє,
Чорнобриву дівчиноньку кругом обертає.