Українські народні пісні

Викуп

Веснянка (гаївка)

Ой мовила Олесенька, що за морем:
— Викуп, викуп, мій батеньку, й а з неволі!
— Сила треба, що потреба, донько моя?
— Ой сто злотих, сто червоних, батеньку мій.
— Не доступлю, не викуплю, донько моя!

Ой мовила Олесенька, що за морем:
— Викуп, викуп, моя мати, й а з неволі!
— Сила треба, що потреба, донько моя?
— Ой сто злотих, сто червоних, мати моя.
— Не доступлю, не викуплю, донько моя!

Ой мовила Олесенька, що за морем:
— Викуп, викуп, мій братеньку, й а з неволі!
— Сила треба, що потреба, сестро моя?
— Ой сто злотих, сто червоних, братеньку мій.
— Не доступлю, не викуплю, сестро моя!

Ой мовила Олесенька, що за морем:
— Викуп, викуп, моя сестро, а й з неволі!
— Сила треба, що потреба, сестро моя?
— Ой сто злотих, сто червоних, сестро моя.
— Не доступлю, не викуплю, сестро моя!

Ой мовила Олесенька, що за морем:
— Викуп, викуп, мій миленький, й а з неволі!
— Сила треба, що потреба, мила моя?
— Ой сто злотих, сто червоних, миленький мій.
— Ой доступлю та й викуплю, мила моя!

Походження та примітки

ВИКУП.

Записав 1898 року І. Боднар у селі Вовків Перемишлянського повіту в Галичині. ««Матеріали до українсько-руської етнології», т. XII, Львів, 1909; т. XV, Львів, 1912; т. XVI, Львів, 1916; т. XVIII, Львів, 1918», XII, сторінка 102 — 103.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Веснянки та гаївки під кривий танець і без танкового та ігрового супроводу
  • Кохання. Зародження почуттів. Похвала хлопцям і дівчатам. Вибір пари. Побачення, взаємна любов