Виступали козаченьки з високої гори:
Попереду козак Нечай на воронім коні. (Двічі)

Ступай, коню, дорогою широко ногами;
Недалеко Берестечко і орда за нами. (Двічі)

Стережися, пане Яне, як Жовтої води:
Йде на тебе сорок тисяч хорошої вроди. (Двічі)

Як став джура, як став малий коника сідлати,
Стали під тим коніченьком ніженьки дрижати. (Двічі)

А где ж твої, Нечаєнку, кованії вози?
Під містечком Берестечком заточені в лози! (Двічі)

Що я з вами, вражі ляхи, не по правді бився:
Як припустив коня вороного, — міст мені вломився! (Двічі)

1. Виступали козаченьки
З високої гори.
Попереду козак Нечай
На воронім коні.

2. Ступай , коню, битим шляхом
Широко ногами.
Недалеко Берестечко
І орда за нами.

3. Стережися, вражий пане,
Як Жовтої Води.
Йде на тебе сорок тисяч
Хорошої вроди.

4. А я козак, молоденький
Пана не боюся.
Маю ж бо я козаченьків,
Та й оборонюся.

5. Виступали козаченьки
З високої гори.
Попереду козак Нечай
На воронім коні.