Воробей
Хоровод
На кінці ключа стоїть «мати» з лозиною; з другого кінця по черзі бігають навколо, б’ючи в долоні, при цьому співають:
Киш, киш, горобей!
Ти не клюй конопель,
Ні моїх, ні чужих,
Ні сусідчиних!
Мої конопельки
Іще зелененькі!
Потім одна стає проти «матері» і між ними відбувається розмова:
— Мамо, мамо, дай хліба!
— А той де діла?
— На печі з козаком ззіла!
— А робить?
— Не прибить!
— А конопельки м’ять?
— Підошовки болять!
— А замуж?
— Хоть зараз!
Тоді «мати» гониться за нею до кінця ключа і б’є лозиною, пробігаючи в’юнком попід руками кожної, що в шерензі.