Втіш мене: занедужала я,
Ні хвилини не маю спокою!
Колиши мене, ненько моя,
Колиши, як, бувало, малою!
Колиши мене, ненько моя,
Колиши, як, бувало, малою!

В боротьбі сили стратила я...
Боже! Нащо я так покохала?
Світла молодість марно пройшла...
Колиши мене, ненько моя!
Світла молодість марно пройшла...
Колиши мене, ненько моя!

Не питай, хто забрав мій спокій,
Хто забрав моє серце дівоче,
Колиши — тяжко доні твоїй,
Я приспать своє лишенько хочу!
Колиши — тяжко доні твоїй,
Я приспать своє лишенько хочу!

Втіш мене: занедужала я,
Ні хвилини не маю спокою!
Колиши мене, ненько моя,
Колиши, як, бувало, малою!
Колиши мене, ненько моя,
Колиши, як, бувало, малою!