Гаєм зелененьким вода тече,
На яворі соловей щебече.
Там дівчина мила віночок увила
З барвіночку.

Слези проливала, як го вила,
А увивши на воду пустила.
Пливи, мій віночку, красний, з барвіночку,
За миленьким.

Голос чути в гаю всередині,
Аж ся стало страшно тій дівчині,
Узкою стежкою їдуть козаченьки
На вороних.

Ой мої панове, козаченьки,
Повічте мі правду, де миленький,
Ци го порубали, ци живого взяли
У неволю?

Гаєм зелененьким вода тече,
На яворі соловей щебече,
Там дівчина мила
Віночок увила
З барвіночку.
Там дівчина мила
Віночок увила
З барвіночку.

Сльози проливала, як його вила,
А увивши, на воду пустила:
«Пливи ж, мій віночку,
Красний з барвіночку,
За миленьким.
Пливи ж, мій віночку,
Красний з барвіночку,
За миленьким».

Голос чути в гаю, всередині,
Аж ся стало страшно сій дівчині:
Стежкою вузькою
Ідуть козаченьки
На вороних.
Стежкою вузькою
Ідуть козаченьки
На вороних.

«Ой мої панове, козаченьки,
Скажіть мені правду: де миленький,
Чи го порубали,
Чи живого взяли
У неволю?
Чи го порубали,
Чи живого взяли
У неволю?»

Гаєм зелененьким вода тече,
На яворі соловей щебече.
Там дівчина мила
Віночок увила
З барвіночку.

Сльози пролила, як го увила.
Увила, на Дунай пустила:
— Ой плинь, плинь, віночку
Красний, з барвіночку,
За миленьким.

Гаєм зелененьким вода тече,
На яворі соловій щебече.
Там дівчина мила віночок увила,
Гей, з барвіночку.

Сльози проливала, як го вила,
А ввивши го, на воду спустила:
«Плавай, мій віночку красний з барвіночку,
Гей, за миленьким».

Голос чути в гаю, всередині,
Ой страшно ся стало ба й дівчині.
«Уставайте, неньки, бо йдуть козаченьки,
Гей, у дорогу!»

«А мої панове козаченьки,
Скажіть мені правду, де миленький:
Ци го порубано, ци го живим взято,
Гей, у неволю?»