Українські народні пісні

ГЕЙ, СТУПАЮТЬ ЖОВНЯРИКИ
Українська народна пісня

Гей, ступають жовнярики
На широкий міст,
Та п’ють вони горівочку
Та й солодкий мід.
Позволив єс, пан капітан,
Мід-горівку пити,
Позволь же нам, пан капітан,
Ще сє поженити.
В людей жінки, як вермінки,
Як ружевий цвіт;
Мені ж моя зелізная
Зав’язала світ!
Та й озму ж я зелізную
Попід білі боки,
Та пустю я зелізную
Та в Дунай глибокий:
«Плини, плини, зелізная,
Аж на синий камінь,
А там же ти відпочинеш
Та й навіки амінь!»

Походження та примітки

Записки Юго-Западного отдела имп. Русского географического общества. Т. I. За 1873 год. К., 1874. Т. II. За 1874 год. (Сборник песен буковинского народа. Составил А. Лоначевский из материала, доставленного Г. И. Купчанком). К., 1875., с. 572.