ГЕЙ, У ЛУЗІ, ТА Й НЕ ПЕРШЕ ЛІТО
Музика О. Петрова, вірші В. Симоненка
Гей, у лузі, та й не перше літо.
Гейя, гейя, гей.
Виляга некошена трава.
Гейя, гей.
Гей, у полі та й не перше жито,
Та й не перше жито дозріва.
Гей, у полі та й не перше жито,
Та й не перше жито дозріва.
Не повернуть козаки з походу.
Гейя, гейя, гей.
Не заграють сурми на зорі.
Гейя, гей.
Будуть вік стояти біля броду
Посивілі верби матері.
Гей, у лузі, та й не перше літо.
Гейя, гейя, гей.
Виляга некошена трава.
Гейя, гей.
Гей, у полі та й не перше жито,
Та й не перше жито дозріва.
Гей, у полі та й не перше жито,
Та й не перше жито дозріва.