Українські народні пісні

ГЕЙ, У ПОЛІ, ГЕЙ, У ПОЛІ ГУСТИЙ ТЕРЕН РОСТЕ
Українська народна пісня

Гей, у полі, гей, у полі густий терен росте,
Гей, гей, густий терен росте.
Без той терен, без той терен бита стежка йде,
Гей, гей, бита стежка йде.
А тов стежков, а тов стежков самі майори йдуть,
Гей, гей, самі майори йдуть.
А за тими майорами новобранців ведуть,
Гей, гей, новобранців ведуть.
За бранцями, за бранцями вітці й матінки йдуть,
Гей, гей, вітці й матінки йдуть,
Тонкі й білі, тонкі й білі сорочечки несуть,
Гей, гей, сорочечки несуть.
«Гей, ти, сину, гей, ти, сину, ти дитино моя,
Гей, гей, ти дитино моя,
А де ж твоя, а де ж твоя люба й мила дружина,
Гей, гей, люба й мила дружина?»
«Видиш, тату, видиш, тату, там у полі могила,
Гей, гей, там у полі могила?
Тото моя, тото моя люба й мила дружина,
Гей, гей, люба й мила дружина».
«Ой ти, сину, ой ти, сину, ти дитино моя,
Гей, гей, ти дитино моя,
А де ж твоя, а де ж твоя срібна перстенина,
Гей, гей, срібна перстенина?»
«Ой я свою перстенину тамборові та й дав,
Гей, гей, тамборові та й дав,
Аби мене, аби мене раненько ізбуджав,
Гей, гей, раненько ізбуджав,
Французові, французові на велику тугу,
Гей, гей, на велику тугу,
А нашому цісареві на велику славу,
Гей, гей, на велику славу.
Та й за то-м перстенину тамборові та й дав,
Гей, гей, тамборові та й дав,
Аби рано, аби рано голосно вибубняв,
Гей, гей, голосно вибубняв,
Вітцю й матці, вітцю й матці та на жаль завдавав,
Гей, гей, та на жаль завдавав»,

Походження та примітки

Етнографічний збірник, т. XI. Галицько-руські народні пісні з мелодіями зібрав у селі Ходовичах др. Іван Колесса. Львів, 1901., с. 257.