Гей, чого ти розквітаєш.
Колгоспнеє поле?
Гей, того я розквітаю,
Що панів немає.

Від панів мене Червона
Армія забрала,
А минуле — чорну пляму —
Колгоспи зорали.

Розквітаю я зелено,
Колгоспами вкрите,
По-новому нові люди
Сіють тепер жито.

Колись мене поміщики
Рабами орали,
Бур’янами, будяками
Густо засівали.

Тепер орють тракторами,
Добре обробляють,
Сорок центнерів пшениці
З гектара збирають.

Все машинами збирають,
Косами не косять,
Орден Леніна на грудях
Колгоспники носять.

Бо ми маєм тепер волю
І право на поле,
Ми живем тепер щасливо,
Не клянемо долю.

Бо немає більше пана,
Й куркулі подохли,
І кістки їхні погані
Погнили, посохли.

Коли знов поткнеться ворог.
Що забув уроки,
То знайдуться в нас для нього
Смирильні сорочки...