ГОМІН, ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ
Українська народна пісня
Гомін, гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Туман поле, поле покриває,
Мати сина проганяє:
«Іди, сину, іди, сину,
Іди, сину, пріч від мене!
Нехай тебе, нехай тебе,
Нехай тебе орда візьме!»
«Мене, мати, мене, мати,
Мене, мати, орда знає:
В чистім полі, в чистім полі,
В чистім полі об’їжджає... »
«Іди, сину, іди, сину.
Іди, сину, пріч від мене!
Нехай тебе, нехай тебе,
Нехай тебе турчин візьме!»
«Мене, мати, мене, мати,
Мене, мати, турчин знає:
Сріблом-злотом, сріблом-злотом,
Сріблом-злотом наділяє... »
«Іди, сину, іди сину,
Іди, сину, пріч від мене!
Нехай тебе, нехай тебе,
Нехай тебе ляхи візьмуть!»
«Мене, мати, мене, мати,
Мене, мати, ляхи знають:
Медом-вином, медом-вином,
Медом-вином напувають!.. »
«Іди, сину, іди, сину,
Іди, сину, пріч від мене!
Нехай тебе, нехай тебе,
Нехай тебе москаль візьме!»
«Мене, мати, мене, мати,
Мене, мати, москаль знає:
Жить до себе, жить до себе
Давно уже підмовляє!..
У москаля добре жити,
У москаля добре жити:
Будем татар, турків бити,
Будем татар, турків бити!»
