Гордий та пишний, пане Іване,
Що ж ти ой собі згорда счинаєш,
Згорда счинаєш, коником граєш,
Попід Хотинці коником граєш?
Слуги ба й кажуть: — Це наш пан їде?
Матінка каже: — Це мій син їде!
— По чім ти єго ба й розпізнала?
— Розпізнала-м го по сорочечці.
На нім сорочка, як день, біленька,
Як день, біленька, як лист, тоненька.
Де ж вна ой шита? — В сонці, в віконці.
Де ж вна золена? — В злоті зільниці.
Де ж вна ба й прана? — Края Дуная.
Де ж вна кручена? — В коня стремені.
Де ж вна сушена? — В тура на розі.
Де ж вна тачана? — В Львові на столі.
Де ж вна вбирана? — В царськім обозі.