Горе тії чайці, горе тій небозі,
Що вивела чаєнята при битій дорозі.

Їхали чумаки та їй чайку зігнали,
Маленькії чаєнята з собою забрали.

Чаєчка літає, в доріженьку б’ється,
Лежить чумаченько під возом, з чаєчки сміється.

— Ой ви, чумаченьки, ох ви, молодії!
Ой верніте чаєнята, діточки дрібнії.

— Не вернемо, чайко, не вернемо, чорна,
Бо з твоїми діточками була каша добра.

— Бодай ви, чумаки, ходки не сходили,
Як ви мої чаєнята в каші поварили.