Українські народні пісні

Город

Хоровод

Дівчата беруться за руки в кружок, а одна ходить в «городі» і хоче вирватись крізь руки; дівчата не пускають; тоді вона бере, яку схоче, дівчину і цілує її, потім ходить з нею по «городу». Як охота, то й усіх отак перецілує, а не схоче, то дві, або три. Що робиться, те й співають:

Ходить зайчик
По щиром бору
Ще й по городу
І по дівицях,
По красавицях.
Чи не заюшка,
Чи не батюшка
По городу ходив
— Білі ножки томив:
То в сі ворота,
То в ті ворота.
А в нас ворота
Позамикані,
Жовтим піском
Позасипані.
Та сидять сестри
Сестрівниці,
Одна в вінку,
Друга в танку,
А третяя
Самодільниця —
Ні сюди, ні туди
Не повернеться.
Посилають її
По мед, по вино.
А по яке?
По солодкеє.
Которую люблю,
То за себе візьму,
Которої не люблю,
То із ряду виведу.

Походження та примітки

ГОРОД.

Записано 1885 року у селі Нижня Сироватка Сумського повіту на Харківщині. Б. Д. Гринченко, Песни, «Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях», т. III, Чернигов, 1899, сторінка 109.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Хороводи з іграми й танцями