Гуляв я три роки та й не знав мороки аж до тої пори.
Чорнява дівчина не хоче любити, хоч візьми та й умри.

Прийшов я до неї та й став під віконцем там сидять старости.
Сидять розмовляють, дівчину питають, чи підеш заміж ти.

І батько і мати вже згодні віддати, а братики ні.
Брати мої милі, орли сизокрилі, ой поможіть мені.

Брати, вірні други, привели до лугу, а я про те знав.
Як батько мій неньку іще молоденьку я узяв та й украв.